РЕЦЕНЗІЯ. Фільм "Хвіст виляє собакою" («Wag the Dog»)

«Чому собака виляє хвостом? Тому що він розумніший за хвіст. Якби хвіст був розумнішим, він би виляв собакою»

         «Хвіст виляє собакою» - американська комедія, яку 1997 року відзняв режисер Баррі Левінсон. Фільм знятий за мотивами книги Ліррі Бейнхарта «Американський герой». Головні герої фільму, який базується на політичній сатирі, актори Дастін Хоффман, Роберт де Ніро, Енн Геш, Віллі Нельсон та Крістен Данст.  

Сюжет фільму недалеко пішов від сьогоднішніх реалій. Ми можемо лише надіятись і сподіватись, що ніяких паралелей із фільмом та подіями в Україні немає.

          Сюжет фільму полягає у тому, що напередодні виборів рейтинг Президента США різко знизився через сексуальний скандал. Йому треба повернути довіру людей і саме тому він залучає для цього найкращих спеціалістів. Він розповідає історію спеціалісту з позаштатних ситуацій Конраду Бріну, аби відволікти увагу громадськості від скандалу. За допомогою відомого голлівудського продюсера Стенлі Мотса, Брін вирішує інсценувати невелику війну в Албанії, яка відбувається ніби шоу світового масштабу. Проте не так усе просто – багаторольова гра, що більше схожа на політичний фарс, ніж на правду, виходить з-під контролю. Все починається з того, що Стенлі вирішує зробити хід конем – розіграти жертву війни. Під роздачу попадає сержант Уільям Шумман. Усе було б добре, але виявляється, що у нього судимість і останні 12 років він провів за ґратами. На додачу, під час транспортування сержанта на територію штатів відбувається авіакатастрофа. Головні герої змушені добиратися власноруч і натрапляють на фермерську домівку. Під час їхнього перебування на фермі, Шумман починає чіплятися до фермерової дружини, за що і отримав смертельне вогнепальне поранення від її чоловіка. Проте і цей випадок Конрад та Стенлі перетворюють на фарс, роблячи із ґвалтівника  –  національного героя.

І хто вже згадає про якесь там домагання? Шпальти газет рясніють заголовками про війну, всі провідні телеканали показують несамовиті кадри з місця бойових дій. ЦРУ тим часом дивується – що за війна, звідки? Це, мабуть, єдине, чого не змогли врахувати наші герої. 

Але наш продюсер настільки увійшов у кураж, що такі дрібниці його не зупинять. Якщо що і закінчилося, то лише перший етап. Треба ж чимось відволікти народ. А поки люди будуть переживати за його долю, можна ще й записати «народну» пісню 30-х років, яка чомусь дуже точно підходить до ситуації, що склалася і стає мало не національним гімном.

Протягом усього фільму напруга тільки зростає, і, здається, ось-ось настане безвихідна ситуація, але, як відомо, все можна звернути на свою користь ...

Гарного перегляду :)